ѕереступаючи шк≥льний пор≥г першокласник поринаЇ у дос≥ не в≥домий йому св≥т. ”же немаЇ ≥грашок, улюбленоњ виховательки з дит¤чого садка, п≥д час уроку не можна гратис¤ та розмовл¤ти, а потр≥бно уважно слухати вчител¤, читати, писати, бути самост≥йним ≥ в≥дпов≥дальним. ƒ≥ти часто л¤каютьс¤ таких зм≥н ≥ њм потр≥бний час та допомога з боку дорослих, щоб адаптуватис¤ в новому дл¤ них середовищ≥.
÷ей перех≥дний пер≥од у житт≥ першокласник≥в психологи називають кризовим у житт≥ дитини ≥ њњ батьк≥в.
ѕ≥сл¤ вступу до школи в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на соц≥альноњ позиц≥њ дитини, що спричинюЇ ламанн¤ стереотип≥в повед≥нки ≥ стосунк≥в з дорослими, необх≥дн≥сть засвоЇнн¤ нових вимог, запропонованих њй учителем ≥ батьками.
ѕон¤тт¤ Ђшк≥льна адаптац≥¤ї вживаЇтьс¤ останн≥м часом дл¤ опису р≥зноман≥тних проблем ≥ труднощ≥в, що виникають у д≥тей в звТ¤зку з навчанн¤м у школ≥. « цим пон¤тт¤м повТ¤зують в≥дхиленн¤ у навчальн≥й д≥¤льност≥ Ц труднощ≥ у навчанн≥, конфл≥кт з однокласниками тощо.
Ўк≥льна дезадаптац≥¤ Ц це утворенн¤ неадекватних психолог≥чних механ≥зм≥в пристосуванн¤ дитини до школи у форм≥ порушень навчанн¤ ≥ повед≥нки, конфл≥ктних стосунк≥в з найближчим соц≥альним оточенн¤м, психогенних захворювань ≥ реакц≥й, п≥двищеного р≥вн¤ тривожност≥, порушень в особист≥сному розвитку.
ѕершокласник ≥з захопленн¤м ≥ над≥Їю переступаЇ пор≥г школи, але вже через к≥лька м≥с¤ц≥в може почати страждати в≥д необх≥дност≥ бути в н≥й щодн¤. „им по¤снюЇтьс¤ таке ставленн¤ до школи? „и можуть батьки щось зм≥ни?
якщо дитина не дуже добре пристосувалас¤ до в≥дв≥дуванн¤ дошк≥льноњ установи, або зовс≥м њњ не в≥дв≥дувала, не дивно,що можуть виникнути певн≥ ускладненн¤ ≥ в першому клас≥.
Ќа жаль, менше 50% д≥тей легко адаптуютьс¤ до шк≥льних вимог. ѕ≥знавальна активн≥сть маленького школ¤ра досить висока: в≥н ставить запитанн¤, рад≥Ї, коли в≥дкриваЇ дл¤ себе нов≥ знанн¤. јле ц¤ допитлив≥сть наштовхуЇтьс¤ на певн≥ протир≥чч¤ Ц ¤к внутр≥шн≥, так ≥ зовн≥шн≥. Ќаприклад: Ђ’очу, але† не можуї; Ђ÷≥каво, але про це не розпов≥даютьї; ЂЌе ц≥каво, але требаї; Ђ“реба м≥ркувати, але вимагають швидкоњ в≥дпов≥д≥ї; Ђ÷е ¤ можу, але цього не вимагаютьї.
ѕоступово вогник бажанн¤ все знати, бути попереду, стати найрозумн≥шим згасаЇ, а на зм≥ну йому приход¤ть неуважн≥сть, тривожн≥сть тощо.
як≥ ж д≥ти в≥дчувають складнощ≥ при адаптац≥њ до школи? як показують досл≥д≠женн¤, труднощ≥ в адаптац≥њ нер≥дко обумовлен≥ об'Їктивними фактора≠ми.
ƒо д≥тей, що важко адаптуютьс¤, на≠лежать, ¤к правило:
ўо можуть зробити батьки, щоб полег≠шити адаптац≥ю дитини до початковоњ шко≠ли? ѓхн¤ позиц≥¤ повинна бути активною:
—л≥д памТ¤тати, що при виникненн≥ перших ускладнень, небажанн¤ йти до школи сл≥д порадитись з класним кер≥вником або пси≠хологом. якщо ж †††††††††††††††††причиною дезадаптац≥њ Ї порушенн¤ нервово-псих≥чного здоров'¤ ††††††††††††††††††††††††††††ди≠тини (п≥двищена стомлюван≥сть, бо¤зк≥сть, невпевнен≥сть †††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††в соб≥, тривожн≥сть, ст≥йк≥ пе≠реживанн¤ з приводу стосунк≥в з †††††††††††††††††††††††††однокласни≠ками), бажано отримати допомогу †у дит¤чого псих≥атра або психотерапевта.
ўоб уникнути проблем дезадаптац≥њ д≥тей шестир≥чного в≥ку сл≥д враховувати педагог≥чно-методичний аспект орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу. ѕроблема навчанн¤ шестир≥чних першокласник≥в маЇ багатоаспектний комплексний характер.
јдже навчально-виховний процес у початков≥й школ≥ спр¤мований на оновленн¤ зм≥сту, форм ≥ метод≥в навчанн¤. ≤ навчальна д≥¤льн≥сть доповнюЇтьс¤ ≥ншими видами д≥¤льност≥, ¤к≥ впливають на розвиток дитини ≥ тому у робот≥ з шестир≥чними першокласниками сл≥д акцентувати увагу на:
Ќе варто забувати про необх≥дн≥сть налагоджен≠н¤ дов≥рливих стосунк≥в з дитиною: вчинки д≥тей не сл≥д засуджувати або схвалювати, њх треба анал≥зува≠ти й розум≥ти.
Ќе можна критикувати дитину за неусп≥шн≥сть, пор≥внювати њњ з ≥ншими однол≥тками, сл≥д пор≥вню≠вати њњ лише з нею самою.
Ќе треба забувати, що гра шестир≥чноњ дитини Ч серйозна справа, ¤ка створюЇ психолого-педагог≥чну атмосферу в клас≥, вона Ї основним методом ≥ формою навчанн¤ першокласник≥в. ” процес≥ гри св≥т дитин≠ства природно поЇднуЇтьс¤ з≥ св≥том науки.
Ѕажано не забувати про сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ вимоги до навчанн¤ першокласник≥в. Ќавчальну д≥¤льн≥сть ≥ дозв≥лл¤ учн≥в сл≥д орган≥зовувати так, щоб спри¤ти п≥д≠триманню працездатност≥ тривалий пром≥жок часу.
Ќавчальн≥ дос¤гненн¤ учн≥в-першокласник≥в оц≥≠нюютьс¤ вербально.
ћожна рекомендувати так≥ форми ≥ прийоми оц≥≠нюванн¤ навчальноњ д≥¤льност≥ першокласник≥в:
як наголошував ¬.—ухомлинський, щоб дитина справд≥ поважала ≥ сприймала вчител¤, останн≥й по≠винен ус≥м серцем любити њњ, част≥ше посм≥хатис¤, р≥дко впадати у похмур≥сть, жити справжн≥м житт¤м ≥ п≥дтримувати св≥й авторитет. ѕедагогу маЇ бути при≠таманне все найкраще, що подобаЇтьс¤ в людин≥.
ожен учитель початковоњ ланки повинен памТ¤тати, що ≥м≥дж сучасного вчител¤ початкових клас≥в постаЇ з поЇднанн¤ педагог≥чноњ майстерност≥, любов≥ до д≥тей, всеб≥чноњ осв≥ченост≥, загальноњ педагог≥чноњ культури.
¬икористан≥ джерела