Ќј ƒќѕќћќ√” —“ј–Ўќ Ћј—Ќ» јћ

ѕос≥бник присв¤чений проблем≥ св≥домого вибору профес≥њ випускниками школи. ” дов≥днику даЇтьс¤ перел≥к та опис профес≥й, ¤к≥ Ї найб≥льш в≥домими на сучасному етап≥ розвитку сусп≥льства. ƒов≥дник адресований, насамперед, старшокласникам та випускникам школи, однак також буде корисний педагогам, соц≥альним прац≥вникам та батькам.

јгент банку. ѕредставник банку зд≥йснюЇ пошук кл≥Їнт≥в, ¤к≥ потребують банк≥вських послуг, складаЇ договори про обслуговуванн¤, погоджуЇ вимоги банку та кл≥Їнта. јгент з постачанн¤. ќтримуЇ матер≥альн≥ ц≥нност≥. ќформлюЇ документац≥ю, замовл¤Ї контейнери та транспорт дл¤ перевеђзень. ѕроводить позапланову закуп≥влю матер≥ал≥в. ¬≥дправл¤Ї товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ на адресу орган≥зац≥њ, забезпечуЇ њхнЇ збер≥ганн¤ та своЇчасну доставку.

јгент з реклами. ѕроводить роботу з кл≥Їнтами рекламодавц¤ми: зд≥йснюЇ пошук кл≥Їнт≥в, вињжджаЇ до них дл¤ укладанн¤ договор≥в, отриманн¤ вих≥дних матер≥ал≥в, узгодженн¤ проект≥в та еск≥з≥в, контролюЇ виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань.

јгент ≥з закуп≥вл≥. «д≥йснюЇ анал≥з ринку товар≥в дл¤ пошуку постачальник≥в (покупц≥в), оформлюЇ договори на постачанн¤, контролюЇ збер≥ганн¤, транспортуванн¤ та вчасне отриманн¤ вантаж≥в.

јгент страховий. ѕредставник страховоњ компан≥њ. «алучаЇ нових кл≥Їнт≥в, укладаЇ договори, контролюЇ њхнЇ виконанн¤, зд≥йснюЇ виплати при виникненн≥ страхового випадку.

јгент торговий. ѕредставник торговоњ ф≥рми, продаЇ покупђц¤м товари з≥ своњх зразк≥в та каталог≥в.

јгроном. «аймаЇтьс¤ виведенн¤м нових с≥льськогоспођдарських культур, плануЇ проведенн¤ с≥льськогосподарських роб≥т з урахуванн¤м особливостей рельЇфу, погодних умов та сорт≥в рослин, дбаЇ про зростанн¤ ≥ розвиток рослин, захищаЇ њх, регулюЇ режим зростанн¤.

јдм≥н≥стратор. «абезпечуЇ роботу з обслуговуванн¤ в≥дв≥дувађч≥в.  онтролюЇ збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей, оформленн¤ прим≥щень та стан реклами. ЌадаЇ консультац≥њ в≥дв≥дувачам, попереджаЇ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, розгл¤даЇ претенз≥њ, вживаЇ заход≥в з л≥кв≥дац≥њ недол≥к≥в в обслуговуванн≥ кл≥Їнт≥в.

јкв≥зитор. —п≥вроб≥тник чи агент транспортних або страхођвих п≥дприЇмств, в обов'¤зки ¤кого входить прийн¤тт¤ нових вантаж≥в або страхуванн¤.

јнал≥тик фондового ринку. ѕроводить техн≥чний анал≥з ринку корпоративних ц≥нних папер≥в, фундаментальний анал≥з ем≥тент≥в (акц≥онерних товариств, компан≥й, п≥дприЇмств та держав, ¤к≥ випускають ц≥нн≥ папери), обробл¤Ї статистичн≥ дан≥, даЇ рекомендац≥њ з веденн¤ б≥ржовоњ д≥¤льност≥.

јрматурник. јрматурник Ч роб≥тник, ¤кий створюЇ ме-талевий каркас дл¤ зал≥зобетонних конструкц≥й. ÷ей каркас необх≥дний дл¤ б≥льшоњ м≥цност≥ зал≥зобетонних деталей ≥ дл¤ можливост≥ њхнього транспортуванн¤ ≥ монтажу. « окремих в≥др≥зк≥в сталевих лозин роб≥тники збирають с≥тки Ч площинн≥ каркаси за формою майбутн≥х бетонних деталей, а з площинних каркас≥в Ч об'Їмн≥. ќсновними робочими операц≥¤ми арматурника Ї: чищенн¤ ≥ п≥дготовка сталевих лозин, нар≥зка ≥ скр≥пленђн¤ (спаюванн¤, згинанн¤) в≥др≥зк≥в сталевих лозин в≥дпов≥дно до кресленн¤. „ищенн¤, р≥занн¤, згинанн¤ ≥ монтаж додаткових деталей можуть виконуватис¤ ≥ на спец≥альних верстатах.

јудитор. ќсоба, уповноважена ф≥нансовим органом або запрошена п≥дприЇмством, ф≥рмою провести перев≥рку њњ зв≥тност≥ та ф≥нансового становища. ƒаЇ оц≥нку ступен¤ ризику та ефективђност≥ запланованих операц≥й.

Ѕетонник. Ѕетонник Ч фах≥вець, ¤кий виготовл¤Ї бетонн≥ ≥ зал≥зобетонн≥ вироби, конструкц≥њ. Ѕетонники займаютьс¤ закладенн¤м фундамент≥в, зведенн¤м колон будинк≥в ≥ споруд, бетонуванн¤м опор мост≥в, покритт¤м бетоном шл¤х≥в.

Ѕ≥бл≥отекар-б≥бл≥ограф. ¬ обов'¤зки б≥бл≥отекар¤ входить комплектуванн¤ фонд≥в (замовленн¤ ≥ закуп≥вл¤ книг), обробка нових надходжень, тобто каталог≥зац≥¤ ≥ систематизац≥¤ шл¤хом складанн¤ спец≥альних карток, а також обслуговуванн¤ користувач≥в. –обота б≥бл≥ографа пол¤гаЇ у пошуку та п≥дготовц≥ ≥нформац≥њ про друкован≥ прац≥ ≥ доведенн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ до користувач≥в в≥дђпов≥дно до њхн≥х запит≥в. Ѕ≥бл≥ограф пост≥йно анал≥зуЇ друкован≥ виданн¤ й у спец≥альних огл¤дах коротко викладаЇ њхн≥й зм≥ст.

Ѕренд-менеджер. ѕроводить плануванн¤, реал≥зац≥ю, конђтроль ≥ анал≥з просуванн¤ товару.

Ѕрокер. ѕосередник п≥д час укладанн¤ угод. јнал≥зуЇ ринок (товар≥в, послуг, ц≥нних папер≥в), знаходить потенц≥йних покупђц≥в та продавц≥в, орган≥зовуЇ њхн≥ взаЇмини, спри¤Ї проведенню переговор≥в. ƒ≥Ї за дорученн¤м та в ≥нтересах кл≥Їнт≥в, отримуючи в≥д них винагороду.

Ѕухгалтер. Ѕухгалтер ф≥ксуЇ усю ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства в обл≥кових документах. Ќаприклад, робить нарахуванн¤ зарплати, веде обл≥к матер≥альних ц≥нностей, робить розрахунок соб≥вартост≥ продукц≥њ чи податкових в≥драхувань. «азвичай, бухгалтер виконуЇ ¤кусь одну з функц≥й бухгалтерського обл≥ку, проте повинен знати ус≥ йото види.

Ѕухгалтер-рев≥зор. ѕроводить перев≥рку господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥й на самост≥йному баланс≥. ќформлюЇ результати рев≥з≥њ, даЇ вказ≥вки дл¤ усуненн¤ ви¤влених порушень.  онтролюЇ зв≥тн≥сть обл≥ку надходженн¤ грошових кошт≥в, товарно-матер≥альних ц≥нностей та основних фонд≥в, своЇчасно в≥дображаЇ њхн≥й рух у бухгалтерському обл≥ку, дотримуЇтьс¤ кошторису, орган≥зовуЇ ≥нвентаризац≥њ.

Ѕухгалтер-експерт. ѕроводить експертизу обл≥ку основних фонд≥в, товарно-матер≥альних ц≥нностей, витрат, реал≥зац≥њ, розрахунк≥в з постачальниками та замовниками, в≥дображаЇ у бухгалтерськ≥й документац≥њ рух грошових кошт≥в та товарно-матер≥альних ц≥нностей, нараховуЇ та перераховуЇ платеж≥, веде зв≥тн≥сть. ЌадаЇ вмотивований остаточний висновок.

¬етеринарний л≥кар. «аймаЇтьс¤ л≥куванн¤м та про-ф≥лактикою захворювань тварин, а також проводить р≥зђн≥ медичн≥ та косметичн≥ процедури, операц≥њ, зд≥йснюЇ ветеринарно-сан≥тарний контроль на виробництв≥.

¬читель. ЌавчаЇ учн≥в у школах, л≥це¤х ≥ г≥мназ≥¤х, викладаЇ певний навчальний предмет Ч ф≥зику, математику, х≥м≥ю, ≥стор≥ю тощо. ”читель забезпечуЇ виконанн¤ навчальноњ програми, бере участь у методичн≥й робот≥, використовуЇ найб≥льш ефективн≥ форми, методи ≥ засоби навчанн¤. јнал≥зуЇ усп≥шн≥сть учн≥в, забезпечуЇ дотриманн¤ навчальноњ дисципл≥ни. ‘ормуЇ ум≥нн¤ ≥ навички самост≥йноњ роботи учн≥в, стимулюЇ п≥знавальну активн≥сть ≥ навчальну мотивац≥ю. ѕроводить додатков≥ факультативн≥ зан¤тт¤, керуЇ предметними гуртками. √отуЇ навчальний каб≥нет дл¤ роботи з учн¤ми. ¬ивчаЇ ≥ враховуЇ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ учн≥в, бере участь у робот≥ з батьками. ѕовинен досконало знати предмет, методику його викладанн¤, а також педагог≥ку, педагог≥чну, в≥кову ≥ соц≥альну психолог≥ю, форми ≥ методи навчанн¤ ≥ вихованн¤ учн≥в, основи г≥г≥Їни ≥ пед≥атр≥њ, етики й естетики. ѕовинен бути ерудований з широкого кола питань.

¬икладач ф≥зичноњ культури. ¬икладач ф≥зичноњ культури зд≥йснюЇ спортивно-масову ≥ ф≥зкультурно-оздоровчу роботу з р≥зними групами населенн¤. ѕроводить зан¤тт¤ з ф≥зичноњ культури ≥з учн¤ми, розробл¤Ї навчальн≥ плани ≥ забезпечуЇ њхнЇ виконанн¤. —тежить за безпекою зан¤ть ≥ дотриманн¤м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норм. ѕроводить масов≥ спортивно-оздоровч≥ заходи. ќрган≥зовуЇ складанн¤ р≥зних норматив≥в. ‘ормуЇ ≥ тренуЇ команди дл¤ участ≥ у змаганн¤х. ѕроводить навчальну роботу в групах загальноњ ф≥зичноњ п≥дготовки, спортивних секц≥¤х. ѕовинен знати завданн¤ ф≥зичноњ культури ≥ спорту, форми ≥ методи ф≥зкультурно-оздоровчоњ ≥ виховноњ роботи, основи педагог≥ки ≥ психолог≥њ, правила техн≥ки безпеки, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чн≥ норми, основи спортивноњ медицини, правила експлуатац≥њ спортивного устаткуванн¤.

¬иконавець художньо-оформлювальних роб≥т. ѕрацюЇ в≥дпов≥дно до розроблених художником еск≥з≥в, шаблон≥в, еталон≥в, створюЇ плакати, граф≥чн≥ схеми, зд≥йснюЇ художн≥й розпис панно, елемент≥в декоративного оформленн¤ ≥нтер'Їр≥в будинк≥в, магазин≥в, р≥зних установ.

¬ишивальниц¤. « давн≥х-давен люди прагнули прикрасити св≥й од¤г ≥ предмети домашнього побуту р≥зними в≥зерунками, орнаментами, малюнками. ∆≥нки були зобов'¤зан≥ волод≥ти мистецтвом вишиванн¤ ≥ проводили багато годин за цим зан¤тт¤м. Ќин≥ майстрин≥-випшвальниц≥ працюють у швейн≥й промисловост≥. Ќа вишивальних машинах або вручну виконують вишивку гладдю, ажурну, апл≥кац≥њ. ¬ишивальниц≥ виконують малюнки, портрети, картини, емблеми, символи. ¬икористовують при цьому р≥зн≥ види виђшивки: гладдю, хрестиком, техн≥кою Ђвологодське склої тощо. ќформленн¤ виробу вишивкою Ч творчий процес. ¬ишивальниц¤ за еск≥зами художника або самост≥йно розробл¤Ї техн≥чний малюнок вишивки, п≥дбираЇ необх≥дн≥ за кольором ≥ фактурою нитки, б≥сер. ” виробах можливе сполученн¤ ручноњ ≤ машинноњ вишивки.

¬од≥й. –обота вод≥¤ пол¤гаЇ у керуванн≥ транспортним засобом, забезпеченн≥ дбайливого догл¤ду за ним, стеженн≥ за правильн≥стю роботи ус≥х механ≥зм≥в, у м≥н≥мальному ремонт≥ або дођставц≥ до станц≥њ техогл¤ду транспортного засобу. ¬од≥й повинен знати правила дорожнього руху, передбачати розвиток дорожн≥х ситуац≥й, швидко реагувати на зм≥ну ситуац≥њ на дороз≥, волод≥ти навичками керуванн¤ автомоб≥лем на р≥вн≥ автоматизму.

√еолог. ¬и¤вл¤Ї та оц≥нюЇ родовища корисних копалин.

√ример. √рим Ч мистецтво зм≥ни обличч¤ актора за допомогою спец≥альних фарб (гриму), пластичних ≥ вођлос¤них наклейок, перуки, зач≥ски тощо. √ример накладаЇ грим ≥з застосуванн¤м спец≥альних фарб, пластичних деталей, нескладних л≥пних скульптурних роб≥т. √ример повинен вм≥ти виготовл¤ти грим, зн¤ти г≥псову маску з обличч¤ актора, зробити перуку, шиньйон, завивку, укладати волосс¤ ≥ перуки, повинен знати закони м≥м≥ки, властивост≥ матер≥ал≥в, ¤к≥ застосовують дл¤ виготовленн¤ пластичних деталей, техн≥ку гримуванн¤, виготовленн¤ перук, властивост≥ волосс¤, зач≥ски р≥зних стил≥в ≥ епох.

ƒекоратор. —пец≥ал≥ст з оздобленн¤ прим≥щень, буд≥ђвель. ƒекоратор оформлюЇ театральн≥ постановки, зйомки засобами живопису, граф≥ки, арх≥тектури, осв≥тленн¤.

ƒетектив приватний. ¬иконуЇ оперативно-розшуков≥ роботи на догов≥рн≥й основ≥. Ќа приватну д≥¤льн≥сть необх≥дна л≥ценз≥¤.

ƒефектолог. ƒефектолог≥¤ Чнаука, що вивчаЇ законом≥рђност≥ й особливост≥ розвитку д≥тей з ф≥зичними та псих≥чними вадами, проблеми навчанн¤ та вихованн¤ таких д≥тей. ћетою роботи дефектолога Ї розвиток ≥ адаптац≥¤ в соц≥альн≥й, навчальн≥й , побутов≥й, профес≥йн≥й та ≥нших сферах д≥тей з ф≥зичними та псих≥чними вадами. ≤снуЇ к≥лька дефектолог≥чних спец≥альностей Ч сурдопедагог≥ка, ол≥гофренопедагог≥ка, тифлопедагог≥ка, логопед≥¤. —урдопедагог навчаЇ д≥тей з вадами слуху, в≥д зовс≥м глухих до д≥тей, ¤к≥ погано чують; ол≥гофренопедагог навчаЇ д≥тей з вадами розумового розвитку; тифлопедагог Ч з вадами зору. Ћогопед Ч фах≥вець широкого проф≥лю, працюЇ з ус≥ма видами мовних порушень.

ƒизайнер. –озробл¤Ї художньо-конструкторськ≥ проекти, п≥дбираЇ оздоблювальн≥ матер≥али, детал≥ зовн≥шнього оформђленн¤, проводить об'Їмно-просторове та граф≥чне проектуванн¤ з розробкою компонованих та композиц≥йних р≥шень. √отуЇ дан≥ дл¤ економ≥чних розрахунк≥в та техн≥чну документац≥ю.

ƒилер. «аймаЇтьс¤ куп≥влею-продажем ц≥нних папер≥в, вађлют, р≥зних товар≥в. ƒ≥Ї в≥д свого ≥мен≥ ≥ своњм коштом. ѕрибуток дилера формуЇтьс¤ на р≥зниц≥ ц≥н (курс≥в) продавц¤ та покупц¤, а також за рахунок зм≥ни ц≥н (курс≥в).

ƒиспетчер керуванн¤ пов≥тр¤ним рухом. ƒиспетчер керуЇ рухом л≥так≥в у визначен≥й зон≥ пов≥тр¤ного простору, забезпечуЇ безпеку ≥ точн≥сть польоту. ¬≥н веде переговори з ус≥ма л≥таками своЇњ зони, диспетчерами сум≥жних зон. ¬≥н пост≥йно отримуЇ й пов≥домл¤Ї ≥нформац≥ю про метеоролог≥чний стан, про стан зл≥тно-посадковоњ смуги, про х≥д виконанн¤ польоту кожним пов≥тр¤ним засобом.

ƒистриб'ютор. «д≥йснюЇ анал≥з м≥сцевого ринку (куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤ у своЇму рег≥он≥, його соц≥ального та в≥ђкового складу), займаЇтьс¤ м≥кромаркетингом, працюЇ з людьми: рекламуЇ товар, використовуЇ знанн¤ психолог≥њ пр¤мих продаж≥в. ћатер≥ально в≥дпов≥даЇ за товар, отриманий на реал≥зац≥ю, веде матер≥альну та ф≥нансову зв≥тн≥сть

≈колог. Ѕере активну участь в охорон≥ навколишнього середовища. Ѕ≥льшу частину прац≥ еколога займають досл≥дженн¤ та узагальненн¤ накопиченого матер≥алу. ѕроводить еколог≥чну експертизу та вивчаЇ вплив р≥зноман≥тних фактор≥в на довк≥лл¤. ¬изначаЇ, р≥вень в≥дпов≥дност≥ стану техн≥чних об'Їкт≥в еколог≥чним нормађтивам. Ѕере участь у розробц≥ природоохоронних заход≥в, а також у реал≥зац≥њ цих проект≥в. ѕроводить проф≥лактичну та аг≥тац≥йну роботу у цьому напр¤мку через засоби масовоњ ≥нформац≥њ.

≈коном≥ст. «д≥йснюЇ економ≥чний анал≥з господарськоњ д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, розробл¤Ї заходи щодо забезпеченн¤ режиму економ≥њ, п≥двищенн¤ ефективност≥ роб≥т, ви¤вленн¤ резерв≥в, попередженн¤ втрат ≥ непродуктивних витрат, забезпечуЇ рац≥ођнальн≥ше використанн¤ ус≥х вид≥в ресурс≥в. ¬иконуЇ розрахунки з матер≥альних, трудових ≥ ф≥нансових витрат, необх≥дних дл¤ проведенн¤ роб≥т (послуг), досл≥джень ≥ розробок п≥д час освоЇнн¤ новоњ техн≥ки та технолог≥й.

≈кскурсовод. ѕроводить екскурс≥њ визначними м≥сц¤ми, виставками, експозиц≥¤ми, музе¤ми, запов≥дниками, арх≥текђтурними пам'¤тками тощо. —упроводжуЇ групи екскурсант≥в у поњздках. –озробл¤Ї тематику екскурс≥й, маршрути, готуЇ матер≥али, складаЇ тексти, залучаЇ ≥сторико-арх≥вн≥ матер≥али, науков≥ дан≥. ѕовинен знати методику п≥дготовки ≥ проведенн¤ екскурс≥й, схему њхнього проведенн¤, особливост≥ обслуговуванђн¤ екскурсант≥в.

∆урнал≥ст. ” робот≥ журнал≥ста поЇднуютьс¤ робота з ≥нформац≥Їю ≥ створенн¤ за допомогою слова художнього образу. ѕрофес≥йною метою журнал≥ста Ї подача новоњ достов≥рноњ ≥нформац≥њ в образному, емоц≥йно забарвленому й естетичному вигл¤д≥. ƒо обов'¤зк≥в журнал≥ста входить: Х зб≥р ≥нформац≥њ (опитуванн¤, ≥нтерв'ю, робота з докуменђтами, л≥тературними джерелами), њњ анал≥з та ≥нтерпретац≥¤ (оц≥нка); Х пошук найб≥льш ¤скравих под≥й, ¤вищ у р≥зних сферах житт¤ сусп≥льства; Х опис отриманоњ ≥нформац≥њ в≥дпов≥дно до вимог жанру, стилю, канон≥в л≥тератури; Х п≥дготовка матер≥алу до публ≥кац≥њ.

«в≥р≥вник. «аймаЇтьс¤ догл¤дом за хутровими зв≥р¤ми, що включаЇ: вигодовуванн¤, розведенн¤, дресируванн¤. «авданн¤ спец≥ал≥ста Ч виростити тварин, ¤к≥ в≥дпов≥дають вимогам ≥ стандартам певноњ породи, а також виведенн¤ нових пор≥д.

«оолог. «аймаЇтьс¤ вивченн¤м тваринного св≥ту: спостер≥гаЇ за тваринним св≥том у природних умовах з використанн¤м р≥зних техн≥чних засоб≥в, фото-, в≥део- та звукозапису. ѕроводить лабораторн≥ експерименти та досл≥ди про повед≥нку тварин п≥д час штучного утриманн¤

≤м≥джмейкер. —пец≥ал≥ст, ¤кий формуЇ образ будь-¤коњ особи (предмету, ¤вища) дл¤ того, щоб надати њм ≥м≥джу дл¤ дос¤гненн¤ пол≥тичних, попул¤ризаторських, рекламних та ≥нших ц≥лей.

≤мпресар≥о. ќрган≥затор видовищ. јгент артиста, ¤кий д≥Ї в≥д його ≥мен≥ ≥ в його ≥нтересах.

≤нженер-конструктор. «д≥йснюЇ конструкторське ≥ техно-лог≥чне проектуванн¤; розробл¤Ї ≥ впроваджуЇ прогресивн≥ технолог≥чн≥ процеси виробництва (необх≥дного устаткуванн¤); розробл¤Ї технолог≥чн≥ конструкц≥њ р≥зного призначенн¤, окрем≥ њхн≥ елементи ≥ частини; проводить досл≥дженн¤ в галуз≥ консђтруюванн¤ ≥ технолог≥њ з використанн¤м нових ф≥зичних ¤вищ ≥ ефект≥в, дос¤гнень р≥зних галузей науки, техн≥ки, м≥кроелектрон≥ки; розраховуЇ економ≥чну ефективн≥сть впроваджуваних проект≥в, конструкторських ≥ технолог≥чних р≥шень; забезпечуЇ технолог≥чну й експлуатац≥йну над≥йн≥сть; розробл¤Ї, плануЇ, орган≥зуЇ технолог≥чн≥ процеси деталей ≥ машин.

≤сторик. ќсновною роботою ≥сторика Ї зб≥р та ≥нтерпретађц≥¤ ≥сторичноњ ≥нформац≥њ шл¤хом проведенн¤ досл≥дницьких роб≥т ≥ пошук≥в, .опрацюванн¤ арх≥вних матер≥ал≥в ≥ документ≥в. ¬≥н повинен ум≥ти прочитати давн≥й текст, встановити автора, адресата, дату написанн¤, вид документа, пот≥м синтезувати ≥нформац≥ю про джерело ≥ дати ≥нтерпретац≥ю отриманим дађним. ” цьому йому допомагають так≥ спец≥альн≥ дисципл≥ни ¤к нум≥зматика, геральдика, сфраг≥стика (наука про печатки), палеограф≥¤ ≥ т.д

 ≥нолог. –озводить, вирощуЇ та дресируЇ собак р≥зних пор≥д.

 ондитер. √отуЇ вироби з р≥зних вид≥в харчовоњ сиђровини (борошна, сирноњ, марципановоњ маси, крем≥в, морозива та ≥н.) Ч торти, т≥стечка, печиво, рулети, кекси. ¬≥дђпов≥дно до заданоњ рецептури готуЇ сировину Ч зам≥шуЇ, розкођчуЇ т≥сто, збиваЇ креми. ¬иготовл¤Ї нап≥вфабрикати ≥ вип≥каЇ њх за визначеною технолог≥Їю. ќформл¤Ї вироби кремом, марђципановою масою, шоколадом, фруктами ≥ гор≥хами. ѕерев≥р¤Ї вагу готових вироб≥в. «агальною метою прац≥ кондитера Ї обробка харчових продукт≥в, створенн¤ в≥дпов≥дно до рецептури ≥ технолог≥њ кондиђтерських вироб≥в, що гармон≥йно сполучають у соб≥ ¤к гарн≥ смаков≥ ¤кост≥, так ≥ привабливий зовн≥шн≥й вигл¤д.  ондитер маЇ знати асортимент вироб≥в, рецептури ≥ режими њхнього готуванн¤, види сировини ≥ способи њњ переробки, способи обробки кондитерських вироб≥в. “ипов≥ елементи д≥¤льност≥ Ч обробка харчових продукт≥в, рођбота з р≥дкими речовинами ≥ виготовленн¤ художн≥х об'Їкт≥в.

 олорист. —пец≥ал≥ст ≥з забарвленн¤ тканин, квал≥ф≥ковано використовуЇ ≥ поЇднуЇ фарби.

 онсультант з управл≥нн¤. –озробл¤Ї план-проект реструктуђризац≥њ п≥дприЇмства, пропонуЇ нову або доповнюЇ чинну пол≥тику управл≥нн¤ персоналом, проводить експертизу та створюЇ системи корпоративних ц≥нностей п≥дприЇмства. Ѕере участь в атестац≥њ персоналу, анал≥зуЇ посадов≥ ≥нструкц≥њ та пропонуЇ критер≥њ в≥дбору персоналу.

 онтролер матер≥ал≥в, метал≥в, нап≥вфабрикат≥в ≥ вироб≥в. ÷е дуже розповсюджена профес≥¤, тому що вс≥ етапи виробництва вимагають пильного контролю експерта.  онтролер не Ї виробником продукц≥њ, але в≥н повинен бути експертом, адже оц≥нюЇ њњ ¤к≥сть.  онтролер зв≥р¤Ї вироби з≥ зразками та перев≥р¤Ї точн≥сть ус≥х техн≥чних характеристик продукц≥њ.  онтролер повинен ум≥ти читати кресленн¤ оц≥нюваних вироб≥в, знати властивост≥ матер≥ал≥в ≥ способи њхньоњ обробки, ≥стор≥ю њхнього виникненн¤.

 он¤р. ¬иведенн¤ нових пор≥д коней, догл¤д за ними, вирођщуванн¤ молодн¤ку, дресируванн¤ молодих тварин.

 оректор. «в≥р¤Ї набраний текст з ориг≥налом. ¬иправл¤Ї орфограф≥чн≥, пунктуац≥йн≥ ≥ техн≥чн≥ помилки, що виникли п≥д час набору рукопис≥в. ѕерев≥р¤Ї правильн≥сть набору текђсту, заголовк≥в, прим≥ток й ≥нших вид≥лених частин виданн¤ в≥дпов≥дно до загальних правил пол≥граф≥чного виробництва ≥ вказ≥вок техн≥чного редактора. ѕ≥дписуЇ виданн¤ до друку.

 ореспондент.  ореспондент Ч сп≥вроб≥тник засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, ¤кий надсилаЇ пов≥домленн¤ з м≥сць, де сталас¤ певна под≥¤. √отуЇ та веде телев≥з≥йн≥ ≥ рад≥орепортаж≥ з м≥сц¤ под≥й, подаЇ матер≥али позаштатних автор≥в ≥ пов≥домленн¤ учасниђк≥в репортажу. –едагуЇ авторськ≥ матер≥али, контролюЇ прађвильн≥сть фактичних даних, працюЇ з листами телегл¤дач≥в ≥ рад≥ослухач≥в. ѕовинен мати вищу осв≥ту, знати вимоги до художнього й ≥нђформац≥йного р≥вн¤ телев≥з≥йних ≥ рад≥опередач, найважлив≥ш≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ под≥њ, дос¤гненн¤ науки, культури, еконођм≥ки в крањн≥ ≥ св≥т≥, техн≥чн≥ засоби ≥ технолог≥ю створенн¤ телеђв≥з≥йних ≥ рад≥опередач, принципи л≥тературного редагуванн¤, основи авторського права.

 равець. «аймаЇтьс¤ виготовленн¤м швейних вироб≥в (верхђнього од¤гу, б≥лизни, трикотажних вироб≥в та ≥н.) ≥ндив≥дуђальним методом. –обоч≥ операц≥њ кравц¤, що застосовуютьс¤ в процес≥ виготовленн¤ од¤гу, под≥л¤ютьс¤ на ручн≥, машинн≥ ≥ волого-теплов≥. –учн≥ роботи виконуютьс¤ голкою, ножиц¤ми, шпильками; машинн≥ Ч на спец≥альних машинах (з'Їднанн¤ деталей виробу м≥ж собою за допомогою шв≥в чи р¤дк≥в, обробка шв≥в). «овн≥шђн≥й вигл¤д виробу багато в чому залежить в≥д ¤к≥сноњ волого-тепђловоњ обробки, куди вход¤ть вигладжуванн¤ ≥ прасуванн¤ шв≥в, прасуванн¤ крањв оброблених деталей.  равець також знаЇтьс¤ на детал¤х машин ≥ пристро¤х, ¤кими в≥н користуЇтьс¤, знаЇ правила њхньоњ експлуатац≥њ, регулюванн¤ ≥ налагодженн¤, а також правила техн≥ки безпеки. «азвичай кравц≥ працюють у бригад≥ разом ≥з закр≥йником ≥ швачками. ” випадку, коли кравець працюЇ ≥ндив≥дуально, в≥н виконуЇ також роботу закр≥йника (побудова кресленн¤ виробу, розкр≥й тканини). ” процес≥ сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтом (замовниђком) кравець повинен дати квал≥ф≥ковану пораду щодо вибору фасону виробу, п≥дбору матер≥алу, що найб≥льш вдало п≥д≥йдуть замовнику. ѕрацюЇ кравець в умовах шуму ≥ в≥брац≥њ в≥д устаткуванн¤, у пов≥тр≥, вологому в≥д пари ≥ насиченому часточками текстильних волокон.

 руп'Ї. ƒо обов'¤зк≥в круп'Ї входить проведенн¤ азартноњ гри. ¬≥н повинен по¤снити в≥дв≥дувачу правила гри ≥ коментувати њњ переб≥г. ѕрот¤гом зм≥ни в≥н неодноразово зм≥нюЇ ≥гровий ст≥л ≥ вид гри (рулетка, покер ≥ т.д.).  руп'Ї-≥нспектор стежить за грою, аби ≥нш≥ круп'Ї не робили помилок, а гравц≥ не порушуђвали правил гри. ¬иконуЇ роль банкомата у гральному будинку, видаЇ учасниђкам њхн≥й виграш та забираЇ програн≥ грош≥.

Ћ≥кар. ћедичний прац≥вник, ¤кий надаЇ квал≥ф≥кођвану медичну допомогу населенню, проводить прођф≥лактичн≥ заходи ≥з боротьби з захворюван≥стю та смертн≥стю.

Ћ≥нгв≥ст.Ћ≥нгв≥ст всеб≥чно вивчаЇ мову, њњ природу, функђц≥њ, внутр≥шню структуру, ≥сторичний розвиток ≥ класиф≥кац≥њ мов. ћовознавство под≥л¤Їтьс¤ на загальне ≥ часткове, теоретичне ≥ прикладне. «агальне мовознавство збираЇ ун≥версальн≥ дан≥ з ус≥х мов, а часткове Ч це наука про одну мову. ѕрикладне мођвознавство Ч це застосуванн¤ л≥нгв≥стичних даних на практиц≥. Ќаприклад, викладанн¤ мови, укладанн¤ п≥дручник≥в ≥ словђник≥в, переклад з одн≥Їњ мови на ≥ншу. ќдним ≥з перспективних прикладних напр¤мк≥в Ї застосуванн¤ математичного апарату п≥д час опису мови дл¤ створенн¤ спец≥альних комп'ютерних перекладач≥в.

Ћ≥сник. «абезпечуЇ догл¤д за л≥сом ≥ в≥дпов≥даЇ за його охорођну, зд≥йснюЇ вс≥ заходи л≥сорозв≥дних програм.

Ћог≥стик. —л≥дкуЇ за перевезенн¤ми (авто-, ав≥а-, морськиђми), плануЇ закуп≥влю, контролюЇ склади, проводить митне транспортними компан≥¤ми та розробл¤Ї контракти.

ћайстер виробничого навчанн¤. «д≥йснюЇ практичне профес≥йне навчанн¤ учн≥в початкових ≥ середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в, а також учн≥в на виробництв≥. ћайстер виробничого навчанн¤ плануЇ ≥ забезпечуЇ виђконанн¤ навчально-виробничих план≥в. —кладаЇ програми проведенн¤ зан¤ть, надаЇ практичн≥ розробки навчальних тем. ¬изначаЇ шл¤хи ефективного формуванн¤ профес≥йних знань ≥ вм≥нь учн≥в. ¬ибираЇ наочн≥ методи навчанн¤ ≥ доступђн≥ форми викладенн¤ матер≥алу, п≥дбираЇ завданн¤ ≥ вправи дл¤ закр≥пленн¤ теоретичних знань, складаЇ ≥ндив≥дуальн≥ плани учн≥в. —тежить за дотриманн¤м правил охорони прац≥ ≥ техн≥ки безпеки. «абезпечуЇ матер≥ально-техн≥чне оснащенн¤ Ч п≥дбираЇ матер≥али дл¤ зан¤ть, ви¤вл¤Ї й усуваЇ недол≥ки в техн≥чних пристро¤х. ћайстер виробничого навчанн¤ повинен досконало волод≥ти навичками к≥лькох роб≥тничих профес≥й.

ћан≥кюрниц¤. ¬иконуЇ г≥г≥Їн≥чне чищенн¤ та обробку н≥гт≥в ≥ рук, надаЇ бажану форму н≥гт¤м, вкриваЇ њх лаком, наклеюЇ накладн≥ н≥гт≥, художньо њх розписуЇ. ќстанн≥м часом прац¤ ман≥кюрниц≥ стала р≥зноман≥тн≥шою, у н≥й застосовуютьс¤ нов≥ операц≥њ. —еред послуг пропонуЇтьс¤, кр≥м звичного ман≥кюру, ≥ Ївропейський ман≥кюр, п≥д час ¤кого н≥гт≥ обробл¤ють за допомогою спец≥альних прилад≥в. «'¤вивс¤ прост≥р дл¤ творчост≥. —учасний майстер п≥дбираЇ необх≥дний дл¤ створенн¤ задуманого образу кол≥р, в≥дт≥нок лаку, вручну створюЇ малюнок на н≥гт≥ (рослинний орнамент, в≥зерунки р≥зних стил≥в). «астосовуютьс¤ також техн≥ка апл≥кац≥њ й ≥нк-рустац≥њ. ћан≥кюрниц¤ повинна знати: правила ≥ технолог≥ю виконанн¤ ман≥кюрних роб≥т; основи сан≥тар≥њ ≥ г≥г≥Їни п≥д час ман≥кюрних роб≥т; етику ≥ психолог≥ю роботи в сфер≥ обслуговуванн¤; технолођг≥ю готуванн¤ лак≥в р≥зних в≥дт≥нк≥в; властивост≥ ≥ призначенн¤ зад≥¤них матер≥ал≥в, ≥нструмент≥в, прийоми користуванн¤ ними ≥ правила њхнього збер≥ганн¤; способи наданн¤ першоњ медичноњ допомоги.

ћаркетолог. «аймаЇтьс¤ досл≥дженн¤м та анал≥зом ринку збуту товар≥в ≥ послуг, а також пропонуЇ стратег≥ю просуванн¤ нового товару або способи зб≥льшенн¤ продаж≥в уже в≥домоњ продукц≥њ. ƒл¤ цього в≥н проводить опитуванн¤ споживач≥в ≥ фах≥вц≥в, збираЇ й анал≥зуЇ статистичну ≥нформац≥ю, оц≥нюЇ д≥њ ф≥рм-конкурент≥в, бере участь у виставках готовоњ прођдукц≥њ. “акож маркетолог повинен добре знатис¤ на орган≥ђзац≥њ виробництва, питанн¤х ц≥ноутворенн¤, збуту ≥ витрат ресурс≥в.

ћашин≥ст екскаватора. ћашин≥ст екскаватора керуЇ екска-ватором за допомогою ручних та н≥жних важел≥в. Ќа початку роботи в≥н знайомитьс¤ з кресленн¤ми проекту, дал≥ з'¤совуЇ склад та стан ірунту. ÷е необх≥дно дл¤ вибору обладнанн¤,зађсоб≥в прац≥, прогнозу њњ складност≥ та швидкост≥. ¬≥н визначаЇ, я  ≥ де краще поставити екскаватор. ћашин≥ст у процес≥ роботи знаходить оптимальний нахил ковша, аби набирати ¤кнайб≥льђше ірунту ≥ не губити його, розраховуЇ швидк≥сть та кут його перем≥щенн¤ до самоскиду, аби не розвантажувати його зайвий раз. “акож екскаваторник зд≥йснюЇ техн≥чне обслуговуванн¤ машини та др≥бний ремонт.

ћедична сестра. ћедична сестра Ч квал≥ф≥кований пом≥чник л≥кар¤ в його робот≥. —пец≥ал≥зац≥й медсестр ст≥льки ж, ск≥льки галузей у медиђцин≥: д≥льнична медсестра, патронажна медсестра, медсестра спец≥ал≥зованих в≥дд≥лень, палатна медсестра, операц≥йна медђсестра ≥ т.д. ћедсестра повинна знати найменуванн¤ ≥ призначенн¤ л≥к≥в, правила ≥ засоби дез≥нфекц≥њ, правила виконанн¤ ≥н'Їкц≥й, щепђлень, перев'¤зок, правила догл¤ду за хворими, основн≥ пон¤тт¤ профес≥йноњ етики ≥ геронтолог≥њ, розд≥ли медичноњ ≥ педагог≥чноњ психолог≥њ, повинна волод≥ти техн≥кою виконанн¤ медичних процедур. ѕотр≥бна гарна загальноосв≥тн¤ п≥дготовка з б≥олог≥њ, ботан≥ки, анатом≥њ, х≥м≥њ, ф≥зики.

ћенеджер. –озвиток ринкових в≥дносин призв≥в до по¤ви ≥ стр≥мкого розвитку профес≥њ менеджера. ќрган≥зац≥¤ ≥ керуванђн¤ необх≥дн≥ усюди, де Ї сп≥льна д≥¤льн≥сть людей. —п≥льними дл¤ вс≥х спец≥альностей Ї орган≥зац≥¤ ≥ координац≥¤, оц≥нюђванн¤ ≥ стимулюванн¤ д≥¤льност≥ персоналу дл¤ п≥двищенн¤ продуктивност≥ ≥ ¤кост≥ прац≥, економ≥њ ресурс≥в, зростанн¤ конкурентоспроможност≥ товар≥в ≥ послуг, прибутку ≥ доброђбуту. ћенеджер забезпечуЇ анал≥з орган≥зац≥йних, економ≥чних та соц≥альних питань, регулюЇ процеси п≥дбору, прийому перђсоналу. ћенеджер ≥з зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ѕроводить переговори дл¤ укладанн¤ експортно-≥мпортних контракт≥в, виконуЇ валютний контроль, бере участь у митних процедурах ≥ орган≥зовуЇ м≥жнародн≥ перевезенн¤. ћенеджер з ≥нформац≥йних технолог≥й. —творюЇ програмне забезпеченн¤, обслуговуЇ локальн≥ та дистанц≥йн≥ мереж≥, склађдаЇ та модиф≥куЇ бази даних, керуЇ ними. ћенеджер з наданн¤ в≥зовоњ п≥дтримки. ќтримуЇ пост≥йђну акредитац≥ю у посольствах ≥ноземних держав, заповнюЇ та оформл¤Ї документи, в≥зи украњнським громад¤нам дл¤ вињзну за кордон, та ≥ноземц¤м, ¤к≥ њдуть за кордон та на ѕћѕ або з ≥ншою метою до ”крањни. ћенеджер з оптового продажу. ¬ивчаЇ стан ринку ≥ визначаЇ рег≥он збуту, формуЇ асортимент товар≥в, ¤к≥ мають попит у ц≥й м≥сцевост≥. «находить кл≥Їнт≥в (або орган≥зуЇ дилерську с≥тку), укладаЇ договори, стежить за њхн≥м виконанн¤м. јнал≥зуЇ стан ринку, плануЇ продаж≥. ' ћенеджер з реклами. јнал≥зуЇ стан ринку, визначаЇ масшђтаби та методи проведенн¤ рекламних заход≥в, орган≥зовуЇ рекђламну кампан≥ю. ќц≥нюЇ результати њњ проведенн¤, коригуЇ план њњ реал≥зац≥њ. ќрган≥зовуЇ роботу рекламних агент≥в, контролюЇ ¤к≥сть макет≥в та текст≥в. ѕроводить анал≥з ринку можливих партнер≥в на основ≥ њхньоњ ц≥новоњ пол≥тики, укладаЇ договори, в≥д стежу Ї виконанн¤ догов≥рних обов'¤зк≥в. ћенеджер з розвитку. –еал≥зуЇ проекти ≥з запуску новоњ прођдукц≥њ, враховуючи напр¤мки д≥¤льност≥ ф≥рми. ћенеджер митноњ справи. ѕроводить п≥дготовку експортно-≥мпортних контракт≥в. ќформлюЇ акредитиви в≥двантажених документ≥в та рахунк≥в, бере участь у виконанн≥ митних прођцедур. ћенеджер персоналу. ќкр≥м веденн¤ вс≥Їњ кадровоњ докуменђтац≥њ та знанн¤  «пѕ, маЇ досв≥д проведенн¤ психолог≥чних трен≥нг≥в, а також ц≥нн≥ зв'¤зки в агентствах ≥з працевлаштуђванн¤. ѕосадов≥ обов'¤зки: в≥дб≥р кандидат≥в на вакантн≥ посади, питанн¤ прийому на роботу, зв≥льненн¤ та переводу сп≥вроб≥тниђк≥в, розробка посадових ≥нструкц≥й, орган≥зац≥¤ системи оплати та матер≥альних заохочень, проведенн¤ атестац≥њ сп≥вроб≥тник≥в, д≥ловодство, охорона прац≥. ћенеджер з туризму. ѕрацюЇ з туристичними ф≥рмами або безпосередньо з кл≥Їнтами. ЎукаЇ кл≥Їнт≥в, ≥нформуЇ њх, дл¤ представник≥в туристичних ф≥рм орган≥зовуЇ ознайомлю вальн≥ тури, трен≥нги та сем≥нари. –озробл¤Ї маршрути, дбаЇ про оформђленн¤ документ≥в.  онтролюЇ роботу агент≥в. —кладаЇ банк даних пост≥йних кл≥Їнт≥в.

ћ≥л≥ц≥онер. «д≥йснюЇ охорону правопор¤дку, законних прав та ≥нтерес≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ. ¬еде боротьбу з≥ злочинн≥стю та ≥ншими антигромадськими вчинками.

ћистецтвознавець. ѕрофес≥йна д≥¤льн≥сть мистецтвознавц¤ включаЇ: науково-досл≥дну роботу (вивченн¤ природи ≥ сутност≥ мистецтва, художнього образу, художнього методу; пон¤тт¤ про стиль, творчий процес ≥ його особливост≥; вивченн¤ вид≥в, жанр≥в мистецтва, вивченн¤ техн≥ки ≥ технолог≥њ мистецтва (наприклад, матер≥алу) ≥ њхнЇ значенн¤ у вт≥ленн≥ художньођго задуму та ≥н.; пер≥одизац≥ю мистецтва, вивченн¤ еволюц≥њ певного жанру, виду або творчост≥ окремого художника ≥ т.п.); художню критику (анал≥з ≥ оц≥нку ¤вищ сучасного художнього житт¤ загалом або окремих напр¤мк≥в, вид≥в, жанр≥в, окремих художн≥х твор≥в); викладанн¤, просв≥тницьку ≥ видавничу д≥¤льн≥сть.

ћодель. ÷е попул¤рна серед молод≥ профес≥¤, ¤ка маЇ низку особливостей. ¬ажлив≥ природн≥ зовн≥шн≥ дан≥ молодоњ людини, одержанн¤ фаховоњ осв≥ти не Ї обов'¤зковим, початок профес≥йноњ д≥¤льност≥ припадаЇ на п≥дл≥тковий (чи нав≥ть дит¤чий) в≥к, п≥к кар'Їри настаЇ в 20Ч25 рок≥в, кар'Їра зак≥нчуЇтьс¤ до «ќ рок≥в. ѕрофес≥¤ модел≥ багато в чому под≥бна до профес≥њ актора. –обота пол¤гаЇ у показ≥ од¤гу на техн≥чних, художн≥х нађрадах, показах, лекц≥¤х, виставках, позуванн¤ дл¤ фото- та в≥деозйомок. ћодель повинна знати правила ≥ специф≥ку демонструванн¤ од¤гу залежно в≥д його виду, характеру, стилю; особливост≥ демонструванн¤ на зйомках у студ≥њ ≥ на показах ≥стор≥њ косђтюму, напр¤мки моди; волод≥ти основами акторськоњ майстерност≥.

ћодельЇр. ћодельЇр розробл¤Ї нов≥ види од¤гу з урахуванн¤м споживчого попиту ≥ можливостей виробництва, створюЇ колекђц≥њ од¤гу дл¤ показу в р≥зних модних шоу. ” коло зан¤ть модельЇра входить створенн¤ новоњ концепц≥њ од¤гу у вигл¤д≥ еск≥з≥в, пошук конструкторського вир≥шенн¤ задуманоњ модел≥, розробка зразк≥в нових моделей, п≥дготовка зразк≥в дл¤ промислового виробництва, орган≥зац≥¤ показ≥в моделей од¤гу. ѕрофес≥йна спр¤мован≥сть Ч художн≥й образ (сполученн¤ артистичного ≥ реал≥стичного профес≥йних тип≥в).

“оп-менеджер. «аймаЇтьс¤ стратег≥чним плануванн¤м (анал≥ђзуЇ перспективи розвитку ф≥рми, вид≥л¤Ї найоптимальн≥ш≥ ≥ найприбутков≥ш≥ напр¤мки д≥¤льност≥), координуЇ роботу међнеджер≥в з розвитку.

ћенчандайзер. —пец≥ал≥ст з найб≥льш ефективного розм≥щенђн¤ товар≥в та торгового обладнанн¤ у прим≥щенн≥. јнал≥зуЇ динам≥ку продаж≥в, даЇ рекомендац≥њ з рекламного оформленн¤ прим≥щень, дизайну ≥нтер'Їру, закуп≥вл≥ торг≥вельного обладђнанн¤.

ћетеоролог. «бираЇ та систематизуЇ в≥домост≥ про атмосферђн≥ процеси, анал≥зуЇ отриману ≥нформац≥ю. √отуЇ прогнози на довгий та короткий терм≥ни.

ћитний декларант. —кладаЇ митну декларац≥ю (документ, ¤кий надаЇ митниц¤ при перетин≥ кордону ц≥нностей або товар≥в ≥з зазначенн¤м њхньоњ назви, к≥лькост≥, ц≥ни тощо). Ѕере участь у проведенн≥ митноњ д≥¤льност≥.

ћ≥кроб≥олог. ¬ивчаЇ м≥кроорган≥зми, ¤к≥ викликають у людей ≥ тварин р≥зн≥ захворюванн¤.

ћузикант. ѕрофес≥йний музикант-п≥ан≥ст (спец≥альн≥сть Ч фортеп≥ано) може мати квал≥ф≥кац≥ю: концертмейстера, сол≥ста, а також викладача.

ћул¤р. –об≥тник, ¤кий бере участь у зведенн≥ та ремонт≥ житлових будинк≥в, мост≥в, промислових та ≥нших споруд з природних ≥ штучних буд≥вельних матер≥ал≥в. ћул¤р робить кладку ст≥н, фундаменту, арок, колон, бере участь в установц≥ в≥конних ≥ дверних коробок, робить конопатку ≥ заливаЇ шви у зб≥рних зал≥зобетонних конструкц≥¤х.

Ќастроювач п≥ан≥но ≥ ро¤л≥в. ѕослуги фах≥вц¤-настроювача музичних ≥нструмент≥в потр≥бн≥ в кожђному дом≥, школ≥, клуб≥, музењ, не кажучи вже про музичн≥ осв≥тн≥ установи, театри ≥ концертн≥ зали. ‘ах≥вець настроюЇ п≥ан≥но ≥ ро¤л≥ на стандартну висоту тону за камертоном, ви¤вл¤Ї й усуваЇ дефекти, що впливають на правильн≥сть настроюванн¤. ¬≥н перев≥р¤Ї звучанн¤ ≥нструђменту за допомогою музичних ≥нтервал≥в ≥ п≥сл¤ програванн¤ музичних твор≥в. ” ц≥й профес≥њ поЇднуютьс¤ ф≥зичн≥ зусилл¤ з великим ≥нтелектуальним навантаженн¤м. ћета настроюванђн¤ Ч привести ≥нструмент в оптимальний стан (¤к≥сть звучанн¤, механ≥ка). Ќастроювач ремонтуЇ ≥нструмент, усуваЇ розхитан≥сть клав≥ађтури, регулюЇ педал≥, зам≥нюЇ струни, переклеюЇ ≥ зам≥нюЇ пошкоджен≥ детал≥. Ќастроювач п≥ан≥но ≥ ро¤л≥в маЇ знати осђнови музичноњ грамоти, методи настроюванн¤ п≥ан≥но ≥ ро¤л≥в, принципи взаЇмод≥њ вузл≥в п≥ан≥но ≥ ро¤л≥в, правила виконанн¤ монтажних ≥ регулювальних роб≥т в окремих вузлах ≥ детал¤х.

ќкеанолог. Ѕере участь у досл≥дженн¤х р≥зноман≥тних ¤вищ та процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ у —в≥товому океан≥ (х≥м≥чних, б≥олог≥чних, ф≥зичних та ≥н.). Ѕ≥льша частина досл≥д≥в проводитьс¤ з≥ спец≥ально обладнаних корабл≥в, п≥дводних човн≥в, батискаф≥в та ≥нших техн≥чних пристроњв.

ќператор автоматизованих л≥н≥й. Ќа виробництв≥ виконанђн¤ б≥льшост≥ трудових операц≥й автоматизоване. “аким чином, оператор може стежити за к≥лькома автоматизованими л≥н≥¤ми. ¬≥н може керувати ними за допомогою спец≥альних важел≥в, тумблер≥в ≥ кнопок, впливати на виробничий процес.ќператор контролюЇ роботу л≥н≥њ, зв≥р¤ючи показники датчик≥в ≥з чинними стандартами, приймаЇ готову продукц≥ю.

ќператор ѕ . ќператор ѕ , використовуючи спец≥альн≥ прођграми, вносить у базу даних персонального комп'ютера певну ≥нформац≥ю. ≤нформац≥¤ може подаватис¤ письмова чи усна, у вигл¤д≥ тексту чи окремих пов≥домлень. √оловна вимога до оператора ѕ  Ч волод≥нн¤ сл≥пим дес¤типальцевим методом набору, а також висока швидк≥сть набору ≥ знайомство з основђними комп'ютерними програмами. ќператор поштового зв'¤зку. ќператор приймаЇ, обробл¤Ї, в≥дправл¤Ї листи, а також видаЇ бандерол≥, посилки, грош≥ за переказами, телеграми, виплачуЇ пенс≥њ ≥ матер≥альну допомогу, приймаЇ передплату на пер≥одичну пресу. —ортуЇ поштов≥ в≥дправленн¤ ≥ пер≥одичну пресу, орган≥зовуЇ роботу листонош.  онтролюЇ абонентськ≥ шафи ≥ поштов≥ скриньки.

ќперац≥он≥ст банку. —пец≥ал≥ст з ф≥нансових (кредитних) операц≥й на рахунках з р≥зними видами платеж≥в.

ќф≥с-менеджер. ќрган≥зовуЇ роботу оф≥су, приймаЇ в≥дв≥дувач≥в, керуЇ працею персоналу оф≥су, виконуЇ адм≥н≥стративн≥ та господарськ≥ функц≥њ. ќф≥ц≥ант.

ќф≥ц≥ант Ч прац≥вник ресторану, кафе, бару, њдальђн≥, п≥дприЇмства харчуванн¤ в туристичних комплексах, готел¤х ≥ на транспорт≥, Ч подаЇ страви в≥дв≥дувачам. ¬ обов'¤зки оф≥ц≥анта входить серв≥руванн¤ столу, зустр≥ч в≥дв≥дувач≥в, у раз≥ потреби надаЇ поради у вибор≥ блюд, одержуЇ замовленн¤, передаЇ замовленн¤ в гар¤чий ≥ холодний цехи кухђн≥, пробиваЇ чеки на касовому апарат≥, обслуговуЇ в≥дв≥дувач≥в, розраховуЇтьс¤ з ними, збираЇ використаний посуд.

ќхоронець (приватний). ќхорон¤Ї об'Їкти або ос≥б на догов≥рн≥й основ≥. ћаЇ л≥ценз≥ю на приватну охоронну д≥¤льн≥сть.

ќц≥нювач нерухомост≥. ѕроводить оц≥нку об'Їкт≥в власђност≥ дл¤ куп≥вл≥-продажу квартир, дач, земельних д≥л¤нок, страхуванн¤ майна, отриманн¤ кредиту, оплати податк≥в. ќц≥нюЇ та переоц≥нюЇ нерухом≥сть, машини/робить переоц≥нку основних фонд≥в п≥дприЇмств. ѕроводить експертизу, складаЇ висновок.

ѕедагог-хореограф. ѕедагог-хореограф працюЇ в тан-цювальних колективах р≥зних жанр≥в Ч ансамбл¤х народного танцю, студ≥¤х бальних танц≥в, народних театрах балету, студ≥¤х естрадних танц≥в, класичноњ хореограф≥њ ≥ т.д. ѕоЇднуЇ у своњй робот≥ функц≥њ педагога, балетмейстера ≥ репеђтитора. ѕроводить зан¤тт¤, навчаЇ учасник≥в основ хореограф≥њ, п≥двищуЇ р≥вень њхн≥х знань, показуЇ рухи, спри¤Ї нарощуванню техн≥ки й ум≥нь. «аймаЇтьс¤ постановкою танцю Ч створюЇ художн≥й задум, композиц≥ю ≥ малюнок, п≥дбираЇ музику ≥ костюми. ¬≥дпрацьовуЇ елементи танцю, комб≥нац≥њ рух≥в, виражальн≥ засоби, виконавську майстерн≥сть учасник≥в. «абезпечуЇ виступ колективу на концертах, огл¤дах, фестивал¤х. —получаЇ творчу художню роботу з виховною, що впливаЇ на загальний розвиток учасник≥в колективу.

ѕерекладач. ѕерекладаЇ наукову, техн≥чну, сусп≥льно-пол≥тичну, економ≥чну й ≥ншу спец≥альну л≥тературу, а також техн≥чну ≥ супров≥дну документац≥ю, матер≥али конференц≥й ≥ сем≥нар≥в. «д≥йснюЇ усн≥ ≥ письмов≥ переклади, редагуЇ њх, забезпечуючи дотриманн¤ вимог до наукових ≥ техн≥чних терм≥н≥в ≥ визначень, також готуЇ реферати ≥ тематичн≥ огл¤ди закордонних матер≥ал≥в.

ѕерукар. –обить зач≥ску ≥ укладаЇ волосс¤ в≥дпов≥дно до тенђденц≥й моди, особливостей обличч¤ ≥ волосс¤ в дорослих ≥ д≥тей. –обить обробку волосс¤ спец≥альними препаратами, завиваЇ, знебарвлюЇ, фарбуЇ його. ” роботу перукар¤ входить використанн¤ художн≥х засоб≥в дл¤ моделюванн¤ зач≥сок ≥ застосуванн¤ спец≥альних перукарських прийом≥в дл¤ корекц≥њ зовн≥шност≥ людини. ѕерукар маЇ знати склад ≥ властивост≥ шк≥ри голови-≥ вођлосс¤, напр¤мки моди, рецепти ≥ процес готуванн¤ барвних ≥ х≥м≥чних сум≥шей ≥ њхн≥й вплив на шк≥ру ≥ волосс¤; в≥н повинен дотримуватись правил сан≥тар≥њ ≥ г≥г≥Їни; правил обслуговуђванн¤ ≥ знати способи наданн¤ першоњ медичноњ допомоги. ѕрофес≥йний перукар волод≥Ї технолог≥Їю моделюванн¤ зач≥ђсок ≥ мак≥¤жу, вм≥Ї виготовл¤ти перукарськ≥ вироби (перуки, шиньйони).

ѕодатковий ≥нспектор. «д≥йснюЇ контроль за своЇчасним надђходженн¤м податкових та ≥нших платеж≥в у бюджет в≥дпов≥дно до податкового законодавства. ѕерев≥р¤Ї грошов≥ документи, бухгалтерськ≥ книги, зв≥ти, плани, кошториси ≥ декларац≥њ. јнал≥зуЇ й узагальнюЇ результати перев≥рок. «астосовуЇ ф≥нансов≥ санкц≥њ й адм≥н≥стративн≥ штрафи до порушник≥в податкових закон≥в. –оз'¤снюЇ платникам податк≥в нормативн≥ акти, надаЇ допомогу порадами ≥ консультац≥¤ми.

ѕрес-секретар. «абезпечуЇ ефективн≥сть роботи кер≥вника, . своЇчасно подаЇ йому ≥нформац≥ю д≥лового характеру, готуЇ документац≥ю, формуЇ громадську думку, ≥нформуЇ про ц≥л≥, завданн¤ та плани орган≥зац≥њ.

ѕрограм≥ст. ѕрограм≥ст за допомогою засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ програмного забезпеченн¤ розробл¤Ї технолог≥ю обробки ≥нформац≥њ. ¬изначаЇ обс¤г ≥ структуру ≥нформац≥њ, схеми њњ введенн¤ й обробки ≥ зд≥йснюЇ виб≥р мови програмуванн¤ дл¤ опису алгоритм≥в ≤ структур даних. «'¤совуЇ можлив≥сть використанн¤ готових програмних продукт≥в ≥ зд≥йснюЇ њхн≥й супров≥д. –озробл¤Ї ≥нструкц≥њ роботи з комп'ютерними програмами, оформл¤Ї необх≥дну техн≥чну документац≥ю.

ѕродавець-консультант. ѕродавець-консультант Ч посе-редник м≥ж виробниками р≥зних вид≥в товар≥в ≥ населенн¤м. –озпов≥даЇ покупц¤м про асортимент, докладно роз'¤снюЇ характеристики, параметри, властивост≥ товару, по¤снюЇ способи використанн¤, збер≥ганн¤.  онсультуЇ з питань переваги р≥зних моделей, допомагаЇ у вибор≥, пропонуЇ взаЇмозам≥нний товар. ѕ≥драховуЇ загальну варт≥сть покупки, перев≥р¤Ї рекв≥зити чеку, оформл¤Ї гарант≥йн≥ паспорти на товари, перев≥р¤Ї комплектђн≥сть, на¤вн≥сть пломб, упаковуЇ товар, видаЇ покупку. —тежить за потоком покупц≥в у торговому зал≥.

ѕсихолог-консультант. ѕсихолог-консультант працюЇ з кл≥Їнтами з питань вибору профес≥њ, плануванн¤ кар'Їри, нав-чанн¤ ≥ вихованн¤ д≥тей, особист≥сного зростанн¤, вир≥шенн¤ с≥мейних проблем тощо. ” сфер≥ орган≥зац≥йного консультуванђн¤ надаЇ послуги ф≥рмам, державним службам ≥ орган≥зац≥¤м з питань п≥дбору ≥ розм≥щенн¤ кадр≥в, взаЇмин у колектив≥, ствођренн¤ спри¤тливого психолог≥чного кл≥мату. ѕсихолог-консультант вислуховуЇ кл≥Їнта, збираЇ докладну ≥нформац≥ю про кожен ≥ндив≥дуальний випадок, встановлюЇ з кл≥Їнтом дов≥рч≥ в≥дносини, що допомагають подальш≥й робот≥. ѕроводить необх≥дну д≥агностику. јнал≥зуЇ отриман≥ дан≥ ≥ викладену ситуац≥ю. ѕрогнозуЇ розвиток ситуац≥њ за р≥зних умов. ƒаЇ рекомендац≥њ на п≥дстав≥ даних, отриманих у процес≥ роботи.

ѕтах≥вник. «аймаЇтьс¤ розведенн¤м птиц≥, виводить нов≥ та вдосконалюЇ ≥снуюч≥ породи, розробл¤Ї технолог≥ю виробництва ¤Їць ≥ м'¤са птиц≥.

–екрутер. «находить роботодавц≥в, ¤к≥ мають ваканс≥њ та зац≥кавлен≥ у п≥дбор≥ персоналу, укладаЇ договори. ѕроводить пошук та в≥дб≥р можливих кандидат≥в на в≥льн≥ робоч≥ м≥сц¤. ‘ормуЇ банк даних ос≥б, ¤к≥ шуђкають роботу.

–еставратор. ѕ≥д реставрац≥Їю в мистецтв≥ й арх≥тектур≥ рођзум≥ють в≥дбудову зруйнованих, ушкоджених пам'¤ток ≥стор≥њ ≥ культури з метою збереженн¤ ≥сторичного та культурного спадку. ’удожник-реставратор виконуЇ роботи з реставрац≥њ ≥ консервац≥њ предмет≥в мистецтва, що мають художню й ≥сторичну ц≥нн≥сть. ” робот≥ реставратора можна вид≥лити к≥лька етап≥в: Х досконале всеб≥чне досл≥дженн¤ об'Їкта реставрац≥њ (огл¤д, опис), ≥сторико-арх≥вн≥ досл≥дженн¤, у процес≥ ¤ких з'¤совуЇтьс¤ його первинний зовн≥шн≥й вигл¤д, провод¤тьс¤ х≥м≥чн≥, ф≥зичн≥, б≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤, встановленн¤ причин ≥ характеру руйнувань; Х розробка методики ≥ проведенн¤ реставрац≥њ, доб≥р необђх≥дних матер≥ал≥в; Х документац≥¤ ходу реставрац≥йних роб≥т (щоденники,фото- та в≥деозйомки). ” ход≥ реставрац≥њ твор≥в образотворчого мистецтва в≥дновђлюють втрачену м≥цн≥сть об'Їкта, виправл¤ють деформован≥ частини основи, фундаменту, оформленн¤.

–≥елтер. —пец≥ал≥ст з оренди, куп≥вл≥, продажу нерухомост≥.

–ибовод. ѕрацюЇ в галуз≥ рибноњ промисловост≥, ловить р¤бу, морепродукти, розробл¤Ї методи розведенн¤ ≥ вирощуванн¤ промислових вид≥в риб.

—ад≥вник-декоратор. ¬ирощуЇ рослини дл¤ оформленн¤ сад≥в, парк≥в, виставок, в≥трин, житлових та службових прим≥щень. —кладаЇ композиц≥њ з живих та засушених рослин.

—елекц≥онер. «аймаЇтьс¤ виведенн¤м сорт≥в ≥ г≥брид≥в с≥ль-ськогосподарських культур та пор≥д тварин дл¤ зм≥ни њхн≥х спадкових ¤костей в потр≥бному дл¤ людини напр¤м≥.

—екретар-референт. —екретар-референт Ч прац≥вник, ¤кий веде документац≥ю ≥ справи окремоњ особи чи установи, конђсультант ≥з визначених питань. ¬иконуЇ техн≥чн≥ функц≥њ й орган≥зац≥йну роботу на дорученн¤ кер≥вника. —екретар-референт встановлюЇ зв'¤зки кер≥вника з≥ сп≥вроб≥тниками, передаЇ завданн¤ за призначенн¤м, стежить за њхн≥м виконанн¤м. Ѕере участь у п≥дготовц≥ й обслуговуванн≥ р≥зних нарад, зас≥дань, конференц≥й. ќрган≥зуЇ ≥ регулюЇ прийом в≥дв≥дувач≥в. ¬еде те-лефонн≥ переговори. ѕрацюЇ з документац≥Їю Ч анал≥зуЇ листи ≥ документи, систематизуЇ њх за ступенем важливост≥. —кладаЇ проекти наказ≥в, в≥дпов≥д≥ на листи ≥ запити. —тенографуЇ зас≥ђданн¤, веде протоколи, картотеку адрес орган≥зац≥й ≥ ос≥б, з ¤киђми ведетьс¤ листуванн¤ чи переговори. јктивно використовуЇ у своњй робот≥ техн≥чн≥ засоби: комп'ютер, оргтехн≥ку, засоби зв'¤зку, ауд≥озаписи ≥ т.д.

—кл¤р. —кл¤р маЇ справу з особливим матер≥алом Ч склом. –обота скл¤ра пол¤гаЇ в тому, щоб вир≥зати з аркуш≥в скла певн≥ форми ≥ розм≥ри. ќсновними виробничими операц≥¤ми Ї: розкр≥й, р≥занн¤ скла ≥ встановленн¤ готового предмета.

—люсар. ѕрац¤ слюсар¤ необх≥дна на вс≥х етапах створенн¤, експлуатац≥њ та ремонту р≥зноњ техн≥ки. —люсар≥ зад≥¤н≥ при виробництв≥ ¤к техн≥чних г≥гант≥в, так ≥ м≥н≥атюрноњ техн≥ки, а також при буд≥вництв≥ прим≥щень, виробничих майданчик≥в, при створенн≥ спец≥альних ≥нструмент≥в дл¤ виробництва. —люсар-≥нструментальник. –обота пов'¤зана з виготовленн¤м та ремонтом ≥нструмент≥в. ¬иготовленн¤ ≥нструменту проходить дек≥лька етап≥в. ѕо-перше Ч вичитка кресленн¤, пот≥м Ч розм≥тђка. Ќеобх≥дно перенести основн≥ елементи кресленн¤ на заготовку. “акож слюсар-≥нструментальник може збирати вироби з деталей, що виготовлен≥ на токарних та фрезерувальних верстатах. —люсар-механ≥к. «д≥йснюЇ складанн¤ машин та механ≥зм≥в з деталей, зроблених в ≥нших цехах п≥дприЇмства або на ≥нших п≥дприЇмствах. јби з≥брати готовий механ≥зм, треба спочатку продивитись кресленн¤, п≥дготувати детал≥, пот≥м з≥брати окђрем≥ вузли, в≥дрегулювати њх, тобто перев≥рити правильн≥сть взаЇмод≥њ з≥браних деталей та вузл≥в, ≥, нарешт≥, випробувати складений вир≥б. «'Їднанн¤ деталей у вузли ≥ дал≥ в конструкђц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ через запресуванн¤, спаюванн¤, зварюванн¤, а також за допомогою болт≥в, шпонок, р≥зьби та ≥нших засоб≥в кр≥пленн¤ залежно в≥д механ≥зму. Ќа б≥льшост≥ п≥дприЇмств значна частина роб≥т зд≥йснюЇтьс¤ автоматично. —люсар≥ вищого розр¤ду робл¤ть статистичне та динам≥чне регулюванн¤ складних деталей та вузл≥в, виконують розрахунок зубчатих зчеплень, ви¤вл¤ють та запоб≥гають дефектам складанн¤, беђруть участь у п≥дготовц≥ паспорта на вироби, що складаютьс¤ та випробовуютьс¤. —люсар-монтажник. —люсар-монтажник займаЇтьс¤ складанн¤м та монтажем механ≥зм≥в. ѕредмет його прац≥ Ч це складанн¤ двигун≥в, механ≥зм≥в, обладнанн¤, того, що даЇ житт¤ майбутньођму виробу чи об'Їкту. ÷≥ спец≥ал≥сти займаютьс¤ складанн¤м техн≥ки за кресленн¤м, п≥дган¤ють стики, перев≥р¤ють над≥йн≥сть кр≥пленн¤. “ака прац¤ вимагаЇ в≥д прац≥вника ф≥зичноњ сили, спритност≥, ч≥тких робочих рух≥в, вм≥нн¤ мислити, вчасно приймати р≥шенн¤, знати правила безпеки. —люсар-ремонтник, спец≥ал≥ст ≥з ремонту техн≥ки. «аймаЇтьс¤ обслуговуванн¤м на виробництв≥ та в побут≥. ѕредметом його прац≥ можуть бути р≥зн≥ об'Їкти, тому спец≥ал≥сти з ремонту мають вузьку спец≥ал≥зац≥ю. ƒл¤ ремонту системи роб≥тник в першу чергу знайомитьс¤ з техн≥чним паспортом або кресленн¤м апаратури, пот≥м робить техн≥чну д≥агностику механ≥зм≥в, при потреб≥ розбираючи апарат, складаЇ план роботи. ѕри цьому в≥н використовуЇ р≥зн≥ ≥нструменти та прилади дл¤ проведенн¤ вим≥р≥в та д≥агностики. ” процес≥ складанн¤ обладнанн¤ або техђн≥ки слюсар-ремонтник п≥дган¤Ї детал≥, регулюЇ та налагоджуЇ роботу механ≥зм≥в, готуЇ њх до роботи.

—оц≥альний педагог. —оц≥альний педагог працюЇ з д≥тьми ≥ п≥дл≥тками з неповних, кризових родин, з д≥тьми з порушенн¤ми в повед≥нц≥, з бездогл¤дними д≥тьми. –обота соц≥ального педагога покликана спри¤ти адаптац≥њ ≥ повноц≥нному розвитку д≥тей групи ризику, спр¤мована на пођпередженн¤ протиправноњ й антисусп≥льноњ повед≥нки. —оц≥альний педагог повинен добре розбиратис¤ в питанн¤х навчанн¤, вихованн¤ ≥ розвитку, добре знати спец≥альну психолог≥ю, дефектолог≥ю ≥ реаб≥л≥тац≥ю, правовий захист, етику, ор≥Їнтуватис¤ в соц≥ально-економ≥чних питанн¤х, знати нормативно-законодавч≥ документи.

—оц≥альний прац≥вник. ‘ах≥вець ≥з соц≥альноњ роботи орган≥ђзуЇ матер≥ально-побутову допомогу ≥ надаЇ морально-правову п≥дтримку громад¤нам, ¤к≥ њх потребують: ≥нвал≥дам, самотн≥м старим люд¤м, самотн≥м матер¤м, багатод≥тним родинам, д≥т¤м-сиротам, б≥женц¤м, а також потерп≥лим у результат≥ природних, еколог≥чних, техногенних чи ≥нших катастроф. —оц≥альний прац≥вник ви¤вл¤Ї коло нужденних ос≥б, визнађчаЇ характер ≥ обс¤г необх≥дноњ допомоги, координуЇ зусилл¤ р≥зних державних ≥ сусп≥льних структур, розробл¤Ї програму реаб≥л≥тац≥йних заход≥в, домагаЇтьс¤ прийн¤тт¤ р≥шень, що в≥дпов≥дають закону, в оф≥ц≥йних ≥нстанц≥¤х, консультуЇ з пиђтань соц≥ального захисту. ѕрагне максимально наблизити спос≥б житт¤ своњх п≥доп≥чних до звичайних умов ≥ норм. « ц≥Їю метою прид≥л¤Ї особливу увагу з'¤суванню можливостей людини в посильн≥й прац≥.

—оц≥олог. ѕроводить досл≥дженн¤ дл¤ створенн¤ спри¤тливих соц≥ально-психолог≥чних умов розвитку п≥дприЇмства. ЌадаЇ рекомендац≥њ з пол≥пшенн¤ умов прац≥, стимулюванн¤ роб≥тник≥в. –азом з психологом вивчаЇ проблеми соц≥ального характеру ≥ пропонуЇ методи њхнього вир≥шенн¤. —пец≥ал≥ст з≥ зв'¤зк≥в ≥з громадськ≥стю. (рublic геlations). ќрган≥зовуЇ громадську думку, анал≥зуЇ сп≥вв≥дношенн¤ д≥¤льност≥ особи чи орган≥зац≥њ з громадськими ≥нтересами, розробл¤Ї та ре-ал≥зуЇ програми найб≥льшого спри¤нн¤ громадськ≥й думц≥, бере, участь в орган≥зац≥њ виставок та презентац≥й, працюЇ у т≥сному контакт≥ з прес-секретарем.

—тол¤р. Ѕагатопроф≥льна профес≥¤. —тол¤р виготовл¤Ї мебл≥ (м'¤к≥, корпусн≥, оф≥сн≥), бере участь у буд≥вництв≥: виготовленн≥ ≥ монтаж≥ дверей ≥ в≥кон, вбудованих мебл≥в, монтаж≥ перегородок, вр≥занн≥ замк≥в, ручок, облицюванн≥ ст≥н дерев'¤ними панел¤ми, а також виготовленн≥ будь-¤ких вироб≥в з дерева: б≥гових лиж, в≥шалок, карниз≥в тощо.

—траховий консультант. —траховий консультант працюЇ у склад≥ страхових компан≥й. ¬олод≥Ї ≥нформац≥Їю з ус≥х вид≥в страхуванн¤ Ч страхуванн¤ житт¤, здоров'¤, майна, нерухођмост≥, р≥зних вид≥в д≥¤льност≥ ≥ т.д. «наЇ вс≥ страхов≥ продукти.  онсультуЇ кл≥Їнт≥в, знайомить њх з умовами ≥ правилами страхуванн¤. ¬еде переговори з кер≥вниками п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й. ќбслуговуЇ найб≥льш≥ промислов≥ ≥ комерц≥йн≥ орган≥зац≥њ. ‘ормуЇ попит на страхов≥ послуги у зв'¤зку з≥ зростанн¤м ризику в сучасних умовах. ”кладаЇ договори. ќц≥нюЇ запод≥¤ний збиток з урахуванн¤м критер≥њв ≥ ступен¤ ризику.

—тюардеса. ѕрац≥вниц¤ пов≥тр¤ного або морського флоту, ¤ка обслуговуЇ пасажир≥в л≥така або пароплаву.

“есл¤. ѕредметом прац≥ тесл≥ Ї деревина ¤к буд≥вельний матер≥ал. ¬они звод¤ть р≥зн≥ дерев'¤н≥ конструкц≥њ, пођширен≥ в с≥льському господарств≥, зад≥¤н≥ в буд≥вництв≥ м≥ських споруд ≥ зам≥ських будинк≥в. “есл≥ виготовл¤-ють ус≥ елементи дерев'¤ноњ конструкц≥њ ≥ складають њњ, а також беруть участь у буд≥вництв≥ дерев'¤них об'Їкт≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ƒл¤ створенн¤ конструкц≥њ тесл≥ необх≥дно вм≥ти читати кресленн¤ ≥ планувати етапи роботи. Ќа вс≥х етапах роботи провођд¤тьс¤ контрольн≥ вим≥ри. ќбов'¤зки тесл≥ можуть включати ¤к весь виробничий процес, так ≥ ¤к≥сь конкретн≥ операц≥њ залежно в≥д вид≥в виробництва.

“ехн≥к. “ехн≥к Ч спец≥ал≥ст середньоњ ланки. ¬≥н займаЇ пођзиц≥ю м≥ж роб≥тником та ≥нженером. –обота техн≥ка пол¤гаЇ у плануванн≥, кер≥вництв≥ та контрол≥ за д≥¤льн≥стю роб≥тник≥в. “ехн≥к визначаЇ технолог≥њ роб≥т, контролюЇ ¤к≥сть та точн≥сть експлуатац≥њ устаткуванн¤, даЇ дозв≥л до використанн¤ тих чи ≥нших матер≥ал≥в. “акож в≥н веде документац≥ю та зв≥тн≥сть. —пец≥ал≥сти ц≥Їњ ланки, ¤к правило, мають середню спец≥альну осв≥ту. “ехн≥к з проектуванн¤ та експлуатац≥њ електричного та елек-тромехан≥чного устаткуванн¤. «д≥йснюЇ контроль поточного стану та ремонт систем електропостачанн¤. ¬иконуЇ нескладн≥ електричн≥ та механ≥чн≥ розрахунки покажчик≥в електричних мереж, вим≥рюванн¤ на пристро¤х електропостачанн¤, контроль за њхньою роботою, визначаЇ зношуванн¤ прилад≥в енергозабезпеђченн¤. ¬изначаЇ склад та обс¤г ремонтних роб≥т, складаЇ описи ремонту. –озраховуЇ потреби в запасних частинах, вузлах, керуЇ проведенн¤м ремонтних, експлуатац≥йних та монтажних роб≥т. ѕ≥д кер≥вництвом ≥нженера проектуЇ окрем≥ д≥л¤нки та системи енергозабезпеченн¤. “ехн≥к-спец≥ал≥ст ≥з систем сантехн≥чного обладнанн¤. ѕровођдить виб≥р ефективних засоб≥в монтажу внутр≥шнього сан≥тарно-техн≥чного, опалювально-вентил¤ц≥йного, газового устаткуванн¤ ≤ систем кондиц≥онуванн¤ пов≥тр¤ в житлових, громадських ≥ промислових буд≥вл¤х, а також стежить за трубопроводами дл¤ зовн≥шн≥х мереж тепло- , газо-, водопостачанн¤ та канал≥зац≥њ. «д≥йснюЇ заходи ≥з запоб≥ганн¤ виробничого браку ≥ передчасного ушкодженн¤ систем, а також стежить за ¤к≥стю виконаних роб≥т.  еруЇ окремими д≥л¤нками монтажних роб≥т. “ехн≥к-товарознавець. «д≥йснюЇ пост≥йне постачанн¤ п≥дприђЇмств ≥ орган≥зац≥й сировиною, обладнанн¤м, запасними частинађми, комплектуючими. ¬еде њх обл≥к, визначаЇ можлив≥сть зам≥ни одних матер≥ал≥в ≥ншими. –озраховуЇ потребу в матер≥алах, обладнанн≥ та приладах за обс¤гами виробництва ≥ терм≥нами виконанн¤ виробничих роб≥т, замовл¤Ї та контролюЇ отриманн¤, в≥дстежуЇ витрати матер≥ал≥в та коригуЇ плани замовлень. ¬еде документац≥ю по замовленн¤х, прийому, витратах матер≥ал≥в, дбаЇ про техн≥ку безпеки. “ехнолог харчовоњ промисловост≥. ќсновн≥ галуз≥ харчовоњ промисловост≥: Х хл≥бопекарське виробництво; Х виробництво молочних продукт≥в; Х виробництво м'¤сних продукт≥в; Х вироби з риби та морепродукт≥в; Х виробництво цукру та кондвироби; Х консервуванн¤ овоч≥в та плод≥в; Х броварство та виноробство; Х м≥кроб≥олог≥чне виробництво.  онтролюЇ дотриманн¤ посл≥довност≥ та ¤кост≥ операц≥й, ¤к≥ супроводжують процес приготуванн¤ продукт≥в.

“окар. “окар обробл¤Ї обертову деталь нерухомим ≥нструменђтом. ≤снуЇ к≥лька тип≥в токарських верстат≥в: токарно-гвинтор≥зђн≥, токарно-поздовжн≥ й ≥нш≥.

“опограф. «д≥йснюЇ топограф≥чне зн≥манн¤ м≥сцевост≥ й розробл¤Ї способи зображенн¤ ц≥Їњ поверхн≥ на площин≥ шл¤хом створенн¤ топограф≥чних карт або план≥в.

“орговий представник.“орговий представник Ї посередником м≥ж виробником, оптовим постачальником ≥ торговою мережею, в≥н знайомить торгов≥ орган≥зац≥њ ≥ споживач≥в з товаром своЇњ ф≥рми. ¬≥н надаЇ опис, докладно по¤снюЇ властивост≥, демонсђтруЇ способи застосуванн¤ продукту, надаЇ зразки фото- ≥ в≥деозображенн¤ товар≥в. “акож фах≥вець налагоджуЇ ст≥йк≥ зв'¤зки виробника з торгођвою мережею, укладаЇ договори на оптове постачанн¤, просуваЇ товар на ринку, спри¤Ї зб≥льшенню обс¤г≥в продажу. јктивно використовуЇ в робот≥ техн≥чн≥ засоби ≥ засоби зв'¤зку.

‘армацевт. –еал≥зуЇ населенню за рецептом ≥ без нього л≥ки, предмети сан≥тар≥њ, г≥г≥Їни, догл¤ду за хворими й ≥нш≥ товари аптечного асортименту. ѕођвинен знати правила збер≥ганн¤ ≥ продажу отруйних, наркотичних ≥ психотропних речовин. √отуЇ за рецептами л≥кар≥в порошки, маз≥, п≥гулки, крапл≥, при виготовленн≥ л≥к≥в перев≥р¤Ї сум≥сн≥сть ≥нгред≥Їнт≥в ≥ правильн≥сть дозуванн¤.

‘ах≥вець ≥з соц≥ально-культурноњ роботи. ‘ах≥вець ≥з соц≥ально-культурноњ роботи забезпечуЇ орган≥зац≥ю ≥ проведенн¤ культосв≥тньоњ, спортивно-оздоровчоњ ≥ розважальноњ роботи серед д≥тей, юнацтва ≥ дорослих. …ого д≥¤льн≥сть спр¤мована на задоволенн¤ духовних потреб населенн¤ у сфер≥ дозв≥лл¤. ‘ах≥вець ≥з соц≥ально-культурноњ роботи розробл¤Ї, готуЇ ≥ прођводить масов≥ заходи; орган≥зуЇ ≥ координуЇ роботу колектив≥в, перегл¤даЇ виступи; виконуЇ адм≥н≥стративно-господарську роботу, пов'¤заний з матер≥альним забезпеченн¤м; бере участь у розробц≥ культурних проект≥в, програм, сценар≥њв св¤т ≥ масових заход≥в.

‘ельдшер. ‘ельдшер Ч медичний прац≥вник ≥з середньою медичною осв≥тою. ЌадаЇ першу терм≥нову ≥ нев≥дкладну медичђну допомогу хворим ≥ потерп≥лим, працюючи у склад≥ бригади ЂЎвидкоњ допомогиї; Ї пом≥чником л≥кар¤ ≥ працюЇ п≥д його нагл¤дом у л≥к у вально-проф≥лактичних установах; самост≥йно зд≥йснюЇ стац≥онарну, амбулаторну допомогу ≥ допомогу вдома, виконуючи ≥нод≥ функц≥њ л≥кар¤ у медичних пунктах с≥льськоњ м≥сцевост≥. ѕроводить заходи з проф≥лактики ≥ зниженн¤ захворюваност≥, з раннього ви¤вленн¤ захворювань. ЌадаЇ допомогу при пологах. ¬иконуЇ л≥карськ≥ призначенн¤.  еруЇ д≥¤ми молодшого медичного персоналу.

‘ермер. ¬иробл¤Ї с≥льськогосподарськ≥ продукти (рослинн≥ ≥ тваринн≥)

‘≥з≥олог вищоњ нервовоњ д≥¤льност≥. ƒосл≥джуЇ ф≥з≥олог≥чн≥ методи повед≥нки у людей ≥ тварин та участь мозку в керуванн≥ повед≥нкою.

‘≥зик. ƒосл≥джуЇ наше середовище, а саме Ч- ф≥зичн≥ т≥ла ≥ ф≥зичн≥ ¤вища. —уть роботи ф≥зика Ч перев≥рка лог≥чних висновк≥в експериментом. ≤дењ перев≥р¤ютьс¤, експериментальн≥ ређзультати п≥дказують нов≥ ≥дењ. ” рамках ц≥Їњ профес≥њ ≥снуЇ багато в≥дгалуджень, наприклад, за об'Їктами досл≥дженн¤ вид≥л¤ють косм≥чну ф≥зику ≥ ф≥зику м≥кросв≥ту, механ≥ку ≥ термодинам≥ку, оптику й електрон≥ку тощо. ” використовуваних методах до-сл≥дженн¤ вид≥л¤Їтьс¤ експериментальна ≥ теоретична ф≥зика. ‘≥зик-експериментатор не т≥льки спостер≥гаЇ реальн≥ природн≥ ¤вища, але ≥ сам модулюЇ њх, проводить спец≥альн≥ експерименђти дл¤ з'¤суванн¤ того чи ≥ншого наукового факту, т≥Їњ чи ≥ншоњ сторони ф≥зичного ¤вища. ‘≥зик-теоретик використовуЇ матемађтичн≥ методи дл¤ формулюванн¤ загальних ф≥зичних принцип≥в ≥ пон¤ть. ¬≥н проводить свою роботу за трьома основними напр¤мђками: одержанн¤ к≥льк≥сних сп≥вв≥дношень м≥ж величинами, обговоренн¤ ≥ теоретичний розрахунок ф≥зичних експеримент≥в, створенн¤ адекватних метод≥в математичного опису природи.

‘отограф. ‘отограф≥¤ Ч процес одержанн¤ зображенн¤ на чутливому матер≥ал≥ п≥д впливом р≥зних форм випром≥нюванн¤. ‘отограф робить фотозйомку р≥зних об'Їкт≥в (людей, будинк≥в, природи тощо) у стац≥онарних ≥ вињзд них умовах на чорно-б≥л≥й або кольоров≥й пл≥вц≥. ¬≥н ви¤вл¤Ї, ф≥ксуЇ, промиваЇ, сушить негативи, ретушуЇ, друкуЇ зн≥мки. ‘отограф≥¤ надаЇ широк≥ можливост≥ дл¤ творчост≥. ‘отограф волод≥Ї техн≥кою зйомки, знаЇ види ≥ способи осђв≥тленн¤, характеристики фотокамер, оптики, додаткових приђстроњв, рецептури ≥ технолог≥њ готуванн¤ розчин≥в дл¤ обробки фотоматер≥ал≥в; технолог≥ю друкуванн¤ фотограф≥й.

‘резерувальник. ” завданн¤ фрезерувальника входить ви-готовленн¤ деталей або вироб≥в за кресленн¤м з урахуванн¤м оптимальноњ технолог≥њ та посл≥довност≥ виготовленн¤, особливостей матер≥алу та техн≥чних можливостей верстату. ‘резерувальник може вести обробку металу на горизонтально-, вертикально-, та ун≥версальнофрезерних верстатах. ¬≥н виконуЇ операц≥њ, ¤к≥ запропонован≥ технолог≥чною документац≥Їю ≥ враховують розм≥ри деталей та необх≥дн≥ ≥нструменти: фрези, вим≥рювальн≥ прилади, плануЇ виконанн¤ операц≥й, готуЇ ≥нс-трументи та матер≥ал.  оли роботу зак≥нчено, фрезерувальник проводить вим≥ри.

’≥м≥к-технолог. –озробл¤Ї нов≥ й удосконалюЇ чинн≥ технолог≥чн≥ правила виробництва продукц≥њ. –езульђтатом д≥¤льност≥ технолога Ї економ≥чно ≥ техн≥чно дођступний проект одержанн¤ в промислових масштабах необх≥дного продукту або предмета. ” проект≥ розраховуЇтьс¤ витрата сировини, матер≥ал≥в ≥ енерг≥њ, враховуЇтьс¤ ¤к≥сть ≥ к≥льк≥сть в≥дход≥в, а також способи утил≥зац≥њ.  р≥м цього, техђнолог може зд≥йснювати контроль зразк≥в сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в ≥ готовоњ продукц≥њ на виробництв≥.

’удожник-граф≥к. √раф≥ка Ч один з вид≥в образотворчоњ д≥¤льност≥, заснований на мистецтв≥ малюнка ≥ включаЇ власне малюнок, а також гравюру, л≥тограф≥ю та ≥н. ¬≥д ≥нших вид≥в образотворчого мистецтва њњ в≥др≥зн¤ють особлив≥ художн≥ приђйоми. “вори граф≥ки б≥льш лакон≥чн≥, умовн≥ у використанн≥ художн≥х засоб≥в. ћистецтво граф≥ки пор≥внюють з поез≥Їю, њњ вир≥зн¤Ї здатн≥сть швидко в≥дгукуватис¤ на актуальн≥ под≥њ в сусп≥льств≥. «а техн≥ками виконанн¤ розр≥зн¤ють малюнок ≥ друковану граф≥ку. «а призначенн¤м граф≥ка под≥л¤Їтьс¤ на книжкову-≥ станкову. ’удожник-оформлювач. ’удожник-оформлювач маЇ знати основи живопису ≥ малюнка, техн≥ку виконанн¤ малюнка; тађкож дотримуватис¤ вимог до поверхонь, ¤к≥ фарбуютьс¤; знати прийоми виконанн¤ шрифтових роб≥т ≥ види шрифт≥в. ’удожник-оформлювач виконуЇ шрифтов≥ роботи, викођристовуючи р≥зн≥ технолог≥њ, розпис, граф≥чн≥ роботи середньоњ складност≥.

ёвел≥р. ¬иготовл¤Ї художн≥ вироби (прикрађси, предмети побуту, культу, зброю) переважно з коштовних метал≥в, а також з де¤ких кольорових метал≥в у поЇднанн≥ з коштовними та нап≥вкоштовними камен¤ми (бурштином, перламутром), користуючись малюнками, кресленн¤м ≥ модел¤ми художника. ƒл¤ дос¤гненн¤ естетичноњ ц≥нност≥, художньоњ виразност≥ виробу ювел≥р викођристовуЇ в робот≥ р≥зн≥ техн≥чн≥ прийоми. —еред них куванн¤, литт¤, художнЇ карбуванн¤, тисненн¤, р≥зьбленн¤, грав≥руванђн¤, ≥нкрустац≥¤, витравлюванн¤, пол≥руванн¤. ¬икористовуђютьс¤ також механ≥чн≥ прийоми Ч штампуванн¤, вальцюванн¤ та ≥н. ёвел≥р маЇ знати техн≥чн≥ ≥ художн≥ вимоги до вироб≥в, власђтивост≥ коштовних ≥ нап≥вкоштовних метал≥в та њхн≥х сплав≥в, а також обробку коштовного кам≥нн¤ (бурштину, перламутру тощо), що використовуютьс¤ при виготовленн≥ ювел≥рних виђроб≥в; волод≥ти правилами читанн¤ креслень, р≥зними способами виготовленн¤ заготовок ≥ деталей з≥ зливк≥в, видами орнамент≥в. ¬≥н повинен ум≥ти самост≥йно виготовити ювел≥рний ≥нструмент.

ёрист. ЌадаЇ юридичну допомогу населенню й орган≥зац≥¤м, даЇ квал≥ф≥кован≥ юридичн≥ консультац≥њ, складаЇ й оформл¤Ї юридичн≥ документи. ¬живаЇ заход≥в дл¤ припиненн¤ порушень законних прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ орган≥зац≥й. –озђкриваЇ ≥ встановлюЇ факти правопорушень, визначаЇ ступ≥нь в≥дпов≥дальност≥ ≥ покаранн¤ винних. ≤нтенсивн≥сть ≥ характер сп≥лкуванн¤ юриста залежать в≥д конкретного м≥сц¤ роботи. ёрист може працювати в органах юстиц≥њ, в судах, прокуратур≥, в органах внутр≥шн≥х справ сл≥дчим, суддею, прокурором, адвођкатом; на п≥дприЇмствах ≥ орган≥зац≥¤х Ч юрисконсультом.